}); -->

Батьківський всеобуч. Неблагополучна сім'я.

 

   Неблагополучна сім’я  –  це, насамперед, сім’я з дефектами виховання, серед яких типовими є: конфліктні стосунки між батьками, погане ставлення батьків до дитини,  відсутність часу для занять з дитиною, помилки у вихованні, низький загальнокультурний рівень батьків тощо.

    Чим меншою є дитина, тим важчою для неї є ситуація соціального  розвитку в неблагополучній сім’ї. дітям притаманно копіювати вчинки, думки та почуття дорослих, а насамперед – своїх батьків. Дитина вчиться жити, наслідуючи батьків. З раннього дитинства вона намагається заслужити батьківську любов тим, що поводить так,  як хочуть батьки.  Стиль життя батьків так впливає на дітей, що  впродовж усього свого життя вони знову і знову його повторюють. Більша частина засвоєного досвіду переходить у підсвідомість, набуває рис «автоматизованих» навичок.

    Усі неблагополучні сім’ї можна поділити  на дві групи -  дисгармонійні сім’ї  та деструктивні сім’ї.

  У дисгармонійних сям’ях позиція  одного з батьків надто домінує, а позиція іншого надто залежна ( «сімейний перекіс»). Інтереси одних членів задовольняють за рахунок інших. Один із членів ігнорує свою роль і перекладає свої обов’язки на іншого. У таких сім’ях відсутні партнерські стосунки та емоційна підтримка. До таких сімей належать сім’ї, які живуть в умовах загостреної конфліктної ситуації, коли  вихід із сім’ї одного з батьків або назріває, або вже відбувся, але юридично шлюб ще не розірвано.

    У деструктивних сім’ях панує напружена , гнітюча, тривожна атмосфера, постійні суперечки між членами сім’ї, фізична агресія, жорстоке ставлення до дітей. У такій сім’ї  кожен живе своїм життям і не преймається проблемами інших. Деструктивні сім’ї  можна поділити на конфліктні ( хронічні конфлікти, з’ясування стосунків, грубість), аморальні ( вживання наркотиків, алкоголю, насилля над дітьми) та асоціальні ( кримінальні вчинки, перебування одного із членів сім’ї у місцях позбавлення волі).

     В умовах багатьох труднощів у матері можуть бути складні стосунки з дитиною. На дитину негативно впливає й нестямна материнська любов: прив’язана до дитини усім серцем, вона стає ревнивою, оберігає її від «поганих» впливів, постійно втручається в особисте життя дитини, виключає невдоволення та конфлікти.

    Різновидом дисгармонійної сім’ї можна вважати неповну сім’ю, у якій частіше залишається одна мати. Часто призводить ( але не завжди) до психічного дискомфорту дитини через такі причини:

*      Важкий моральний та матеріальний стан сім’ї;

*      Зміна складу сім’ї – вітчим, народження рідної для матері й нового батька дитини;

*      Комплекс неповноцінності через відсутність батька;

*      Раннє дорослішання через те, що більшість чоловічих турбот лягає на плечі підлітка.

Сучасні соціально – економічні умови життя з їх орієнтацією на ринкові відносини призвели до появи нових проблем у вихованні.

Невпевнені в собі батьки перестають бути авторитетом для своїх дітей. Діти не звертаються до них по допомогу, вважаючи їх невдахами, нездатними до виживання в нових умовах.

 

 

   

Інформацію підготувала

психолог Іщук Світлана Михайлівна

 

Батьківський всеобуч