}); -->

Буклет для батьків. Перший раз в перший клас.

Психолог у своїй практичній діяльності з дітьми початкових класів часто стикається з труднощами їхньої адаптації в умовах зміни ситуації, пов’язаних з початком навчання. Негативні соціальні впливи відбиваються на психічному стані дітей, для яких характерна підвищена вразливість.  Травматичні ситуації у сім’ї та класі, які виникають під несприятливим впливом соціуму, викликають негативні емоційні переживання, що спричиняють негативно-психічні розлади, реакції у вигляді невмотивованої агресії, заперечення.

      Отже традиційні бесіди й анкетування для цієї категорії діток виявляються вкрай неефективними. А спонтанні малюнки є одними з найефективніших і одночасно найдоступніших інструментів, які дозволяють психологу прояснити суть прихованих у підсвідомості дитини душевних переживань. Адже відомо, що мова малюка – це голос підсвідомості, який звучить у ті моменти, коли свідомості бракує слів.

     Аналізуючи причини негативних проявів, слід пам’ятати, що шестирічний першокласник за рівнем психічного  розвитку залишається дошкільником, тому його психіка дуже вразлива, а поведінка часто некерована. Їм властиво у ситуаціях психологічного неблагополуччя реагувати порушенням

моторної сфери. Часто в дітей у цей період батьки т вчителі спостерігають надмірну рухливість або навпаки, загальмованість в умовах деривації,при частих заборонах рухової активності.

 

 

Тривале перебування у несприятливих емоційних станах може спричиняти формування негативних рис особистості.

Завдання психолога – допомогти відродити творчу, життєву енергію дитини, налагодити продуктивну взаємодію з однолітками і дорослими у школі та вдома. Виконати це завдання важко, якщо використовувати лише свідомий вербальний рівень. Тому слід використовувати ігрові вправи для покращення емоційного та психологічного періоду адаптації.

Вашій увазі пропонується декілька вправ, які використовують психологи для роботи з першокласниками в період їхньої адаптації.

МАЛЮНКИ-МЕТАМОРФОЗИ.

   Малювання по колу сприяє знайомству, зближенню учасників через участь у спільній діяльності.

    Діагностика індивідуальності:  кожному учаснику пропонують намалювати на своєму аркуші якийсь простий і знайомий всім образ, передати його за командою психолога сусіду праворуч. Кожен по черзі додає щось своє до зображеного іншими, передаючи малюнок по колу, поки він не повернеться до свого першого автора і не

буде завершеного вигляду сюжету, який може значно відрізнятися від задуманого спочатку.

   

 

 

  В обговоренні відзначаємо різноманітність поглядів різних людей – усі думають по-різному.

Інші варіанти: створення єдиного групового малюнка – кожен домальовує щось за своїм задумом, продовжує чи доповнює попередніх авторів.

ВПРАВА « То весело, то сумно»

     Методика незакінчених речень. Здатність до рефлексії власних переживань.

    Діти по колу закінчують речення, виражаючи свої почуття. Говорить той у кого в руках

м’яка «зачарована» іграшка. Це сприяє

Кращій організації бесіди та спонукає

дітей до спонтанної відповіді.

-          Мені весело, коли …

-          Мені сумно, коли … .

    Пропонуємо заплющити очі й послухати себе, свої відчуття та уявити колір, який відповідає настрою.

   Конструктивний діалог:

-          Якого кольору настрій?

-          Він важкий чи легкий?

-          Світлий чи темний?

-          Теплий чи холодний?

-          Який колір радості? Суму?

Порівняйте почуття та знайдіть способи покращення настрою – погуляти,

 

 

 

поспілкуватися з друзями, співати, танцювати, слухати музику, спів пташок, милуватися природою… .

     Настрій можна зобразити. Використовуйте будь-які матеріали і папір різної фактури. Створіть образ вашого настрою.

 

ВПРАВА  « Дзеркало».

  Невербальна взаємодія.

  Психолог об’єднує дітей у пари: один навпроти одного. Перший зображує дзеркало, другий – того, хто дивиться у нього. Дзеркало повторює всі рухи ведучого. Потім міняються ролями. В кінці обов’язково той хто дивить у дзеркало  дарує дзеркалу посмішку.

 

ЕТЮД « Вижени із себе злість»

     Техніка « Повітряна кулька». Вільно виражається почуття злості, агресивності, гніву, досади.

    Кожній дитині запропонована повітряна кулька. Разом із психологом діти надувають

її, а потім відпускають кульку, спостерігають що відбувається.

   На що схожий танок кульки? Які почуття викликає?

 

 

 

 Пальчикове малювання своїх відчуттів – танок кульок. Експресивна імпровізація руху і звуків кульки: покружляти, пошипіти, підстрибувати, вистрілити, супроводжуючи характерними звуками. Символічна розрядка.

   Психолог. Що злість із нас вийшла, давайте видихнемо її із себе і відпустимо.

 

Педагог Дейл Постман писав:  « Вступаючи до школи, дитина – це знак питання, а закінчуючи її – крапка. А як хочеться, щоб діти, батьки, вчителі завжди були одним знаком оклику! Адже немає нагороди дорожчої, ніж очі наших дітей, які сяють допитливістю, добротою і любов’ю.»

 

 

Інформацію підготувала практикчний психолог:

 

Іщук Світлана Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на допомогу класному керівнику

першого класу.